Формула стійкості: лубенський досвід поновлення ментального здоров’я
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Формула стійкості: лубенський досвід поновлення ментального здоров’я
Раніше мало хто з нас замислювався над своїм ментальним здоров’ям – станом своєї психіки, відчуттям щастя, стабільності, впевненості, добробуту. Але події сьогодення майже кожного “вибивають із колії” та підштовхують нас зайнятися не лише своїм фізичним станом, імунітетом, але й емоціями.
Майже два роки триває війна. Ми відчуваємо тривогу та страх, коли чуємо сирену, вибухи, коли читаємо та дивимось новини. Війна змусила нас цінувати найпростіші речі, які ми мали до цього: свободу, можливість обіймати рідних, займатися улюбленою справою, подорожувати та просто бути щасливими.
Що таке ментальне здоров’я, мабуть, сьогодні вже знають усі. За визначенням ВООЗ — це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. Це означає, що ментальне здоров’я об’єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником. Воно є важливим для втілення бажань, реалізації цілей, доброго фізичного самопочуття. А з іншого боку — психічне здоров’я кожного індивіда важливе для всього суспільства.
Ментальне здоров’я – це стан тіла та емоцій людини, при якому його функції виконуються максимально повноцінно, людина справляється зі стресом, плідно працює, відпочиває, адаптується до постійно змінних умов. Це стан рівноваги.
Симптоми порушення ментального здоров’я можуть бути різні: знижена самооцінка і тривалі періоди поганого настрою, неврози, депресії і навіть психічні захворювання. Страх, гнів, сум час від часу відчувають усі, але якщо це заважає вам жити, у вас стійке порушення сну, втрата апетиту, головний біль, стрибки тиску – це ознака проблеми і час звернутися по допомогу до спеціаліста.
Якщо говорити про успішний досвід надання послуг з підтримки психічного здоров’я на первинному рівні медичної допомоги, беззаперечно це буде приклад практики Лубенського міського центру ПМСД, який очолює директорка Олена Пучка.
За її ініціативи з початку весни 2023 року в тренінговому залі Лубенського міського центру первинної медико-санітарної допомоги щомісяця відбуваються психотерапевтичні зустрічі клубу ментального здоров’я, які вона проводить як фаховий психотерапевт. Учасники, які вирішили називати себе “клубками” та “менталістами”, самі пропонують теми зустрічей, які їм було б цікаво та корисно опрацювати зі спеціалістом та обговорити між собою. Вже пройшли пізнавальні заняття з тем: “Здорові стосунки в сім’ї”, “Розвиток емоційного інтелекту”, “Розвиток бізнесу і улюбленої справи”, “Про жінок і для жінок”, “Чоловіки — хто ви?”, “Спілкування у воєнний час”, “Зима холодна для тих, у кого немає теплих спогадів”. Наприклад, одне із літніх занять пройшло у форматі пізнавальної подорожі до Лисої гори біля Сули. Учасники поринули в цікаві історичні розповіді про Лубенщину та відчуття свого успіху – саме під час такої корисної прогулянки на свіжому повітрі усі почувалися розслаблено, тож думка та уява спрацьовували найвідвертіше.
Ці зустрічі допомагають відновити психологічні ресурси, впливають на підвищення соціальної та творчої активності, стабілізують загальний психологічний стан особистості, знижують відчуття стресу в умовах сьогодення. І поступово приходить усвідомлення того, що про своє ментальне здоров’я потрібно піклуватися — а цьому і сприяють спільні зустрічі клубу, які відбуваються у творчій та безпечній атмосфері, яка стабілізує загальний емоційний фон.
Також у Лубенському міському центрі первинної медико-санітарної допомоги діє програма корпоративного добробуту “Почни з себе”, метою якої є підтримка здорового способу життя працівників, турбота про фізичне та ментальне здоров’я, участь роботодавця у створенні можливостей, що сприяють психологічному, фінансовому, фізичному і соціальному добробуту співробітників. Надаючи допомогу іншим, лікарі мають піклуватися і про себе, своє власне психічне здоров’я. Щодня в кожній амбулаторії медичні працівники у зазначений час роблять руханку під супроводом спеціаліста, в закладі лунає мелодійний заспокійливий музичний супровід, який знижує рівень тривоги і напруження лікарів та відвідувачів, особливо під час повітряних тривог.
За словами самих медиків, це чудово сприяє не лише кращій працездатності, але й стабілізує емоційний стан. Влітку працівники сімейної медицини здійснили незабутню подорож до мальовничого і затишного українського села, заснованого у 1709 році козаком Кузубом — Козубівки Хорольського району. Саме в ньому з 2017 року діє етнографічний музей “Древо” — реалізована мрія уродженця села Едуарда Крутька, який нині працює сімейним лікарем та завідуючим амбулаторією Лубенської сімейної медицини № 4. Екскурсанти відвідали родинну садибу та автентичну хату-музей, в якій відновлено інтер’єр української садиби кінця ХІХ ст. Едуард Крутько розповідав про експонати, забарвлюючи спілкування унікальними історіями очевидців тих часів. В колекції музею окрім домашніх світлин зібрані вишиті рушники, одяг, сорочки, представлені речі побуту, деяких ремесел, ткацтва, вишивання, предмети домашнього вжитку та багато іншого.
“Кожна річ — особлива. Кожен експонат має історичну цінність як для села і кожної окремої родини, так і для всієї України. Потрібно відновлювати нашу історію, показувати її людям, аби вони розуміли, наскільки ми є були і будемо сильною і багатою країною, нацією зі своєю історією, культурою та звичаями. А сьогодні на нашу українську землю прийшов російський ворог не лише для того, щоб загарбати нашу територію, але й щоб знищити нашу мову та розчавити українську культуру. Саме тому зараз, як ніколи, важливо пам’ятати хто ми є та зберегти усі надбання для майбутніх поколінь”, – розповів сімейний лікар і збирач старожитностей Едуард Крутько.
Справжньою родзинкою-”намистинкою” був етнічний майстер-клас із виготовлення намиста (аналогу того, що носили наші прабабусі), а ще – фотосесії у національному старовинному вбранні… Чудовий настрій екскурсантів безсумнівно свідчив про вірні дії у напрямку покращення ментального здоров’я.
“Ти як?” – це питання ми ставимо один одному зараз найчастіше. Саме з ним перша леді України Олена Зеленська звернулася до українців через Всеукраїнську програму ментального здоров’я й закликала кожного дати щиру відповідь насамперед самому собі. Для того, аби усвідомити, що або хто допомагає нам триматися, знаходити сили та енергію, аби бути стійкими та підтримувати інших. Це про ментальне здоров’я – універсальне право людини. Це не лише про відсутність розладів, це про внутрішні ресурси для того, аби жити життя та реалізувати свої здібності.
У День ментального здоров’я наприкінці 2023 року в Полтавському державному медичному університеті відбувся регіональний форум “Ментальне здоров’я: плекаємо стійкість”, на якому були присутні представники місцевої влади, обласної та районної громад, керівники структурних підрозділів та державних установ, депутати місцевих рад, представники громадських організацій, журналісти. Зокрема, підіймалася тема щодо залученості регіону до проєкту національного масштабу та впровадження Всеукраїнської програми “Ти як?”
Від Лубен участь у форумі взяла директорка Лубенського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Олена Пучка, яка розповіла на ньому про досвід впровадження надання послуг із запровадження охорони психічного здоров’я та психоемоційної підтримки на первинному рівні медичної допомоги. Вона повідомила, що у квітні минулого року закладом було підписано пакет послуг “Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги” та розроблено й затверджено клінічний маршрут пацієнта. 98% лікарів ЗПСМ, педіатрів і терапевтів закінчили курс ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги із використанням керівництва mhGAP на Е-платформі Академії НСЗУ. Також для більш поглибленого навчання в закладі відточували свої знання спільно з Центром психічного здоров’я КП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради” за підтримки українсько-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я”.
Надання психологічної допомоги та надання психоемоційного розвантаження почалося у закладі ще з початку повномасштабної агресії. Щотижня в якості волонтерської допомоги лікарі проводили навчання з надання домедичної допомоги, з відпрацюванням базових навичок серцево-легеневої реанімації та зупинки кровотечі всім охочим, хто відвідував заняття, що знижувало психоемоційну напругу. Одночасно у волонтерському форматі працювали психологи, навчаючи людей вправам для зниження стресу.
Закладом виграно кілька грантів у співпраці з українсько-швейцарським проєктом “Діємо для здоров’я”. Перший — “Надання допомоги внутрішньо-переміщеним особам та членам громади з неінфекційними захворюваннями та маломобільним групам”. Відбувається реабілітація пацієнтів після інсультів, інфарктів, проводиться профілактика прогресування хвороб опорно-рухового апарату, дихальної системи та діабету. Обов’язковою складовою такої роботи є консультація психолога, якої потребують пацієнти.
Розуміючи, що наразі під час повномасштабних військових дій психологічне здоров’я дуже актуальне, запровадили програми для дітей. Почалося усе з того, що Олена Пучка щодня бачила маленьку доньку одного лікаря, яка разом із усіма під час тривог перебувала у сховищі. Таке дитинство із війною та сиренами дуже відрізняється від того, що мала сама лікарка. Вона прийняла рішення на базі дитячої амбулаторії заснувати «Острівець здоров’я». Це – профілактика НІЗ серед дітей дошкільного і шкільного віку, яка включає в себе і заходи з покращення психоемоційного стану: робота з психологом та психотерапевтом, кімната-релакс, музикотерапія, світлотерапія. В рамках цього проєкту для покращення психоемоційного стану та для спілкування у дитячому середовищі проводяться розважальні заходи і свята, до яких долучаються як діти без захворювань, так і ті, які мають певні відхилення у стані здоров’я. “Острівець здоров’я”, вільний від гаджетів, працює щоденно, там діти займаються розвиваючими іграми, профілактують захворювання опорно-рухового апарату, органів дихання та зору і — просто бавляться.
Усе це — про важливість формування у суспільстві культури піклування про ментальне здоров’я, адже за даними соціологічних досліджень, з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну близько 90% українців мають симптоми тривожного розладу. Ментальне здоров’я є частиною державної політики. Виклики війни значно загострили питання забезпечення доступності та якості надання психологічної допомоги, і завдяки Всеукраїнській програмі ментального здоров’я здійснюються реальні кроки, аби підвищити рівень довіри українців до надавачів послуг у сфері психічного здоров’я.
Ментальне здоров’я — не лише відсутність розладів. Це внутрішні ресурси для того, аби жити життя. Реалізувати свої здібності. Працювати. Піклуватися про інших, не забуваючи про себе. Кожна людина має зрозуміти, що піклування про себе – це відповідальність. Коли в тебе немає ресурсу, ти не зможеш допомогти ані родині, ані суспільству. Ментальне здоров’я – це основа стійкості. Українська формула стійкості може та має бути актуальною в глобальному контексті. Бо не лише для нас, але і для всього світу ментальне здоров’я є викликом.
“Так, ми вчимося жити і працювати в нових умовах, які ми не обирали, але ми їх прийняли і зараз проживаємо, отримуючи новий досвід, який робить нас сильнішими. Ми сконцентрувалися, чітко визначилися із цілями та пріоритетами. Ворог зробив нас більш мужніми. Деякі наші працівники пішли захищати країну і ми підхопили на свої плечі їхнє навантаження – щоб населення, яке ми обслуговуємо, не відчувало дефіциту кадрів та кваліфікованої допомоги. А мені, як психотерапевту, видно психологічні зміни, які відбулися не лише з нашими пацієнтами, а і з працівниками. Усі ми наразі є учасниками війни, кожен по-своєму. Хтось зі зброєю в руках, а хтось із фонендоскопом на своєму робочому місці. Війна вплинула на кожного. Наша задача – щоб ці зміни були на краще і ми над цим працюємо. Курси по психотерапії я проходила вже під час війни, навчалася у харківських викладачів. Саме початок війни мені показав, наскільки викладачі закладу післядипломної освіти мужні – вони навчали нас із бомбосховищ, підвалів, ми займалися під час повітряних тривог та бомбардування Харкова. Мені хотілося б порадити кожній людині замислитися над тим, на що вона витрачає час свого життя. Нещодавно я прочитала книгу «4000 тижнів» Олівера Беркмена (тайм-менеджмент для смертних), яка на мене дуже вплинула і я багато чому навчилася. Я зрозуміла, що є моменти, на які варто витрачати життя. Потрібно усвідомити, що для вас важливо. Ось тоді Україна буде непереможною. Розумійте свої можливості, своє покликання і живіть справжнім життям навіть під час війни!” – акцентує Олена Пучка.
Лілія Некрасова
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
